Ходаковський заліг на дно. Захарченку і Плотницькому час пакувати валізи

12.07.2018 13:28
shadow
Ходаковський заліг на дно. Захарченку і Плотницькому час пакувати валізи
Ходаковський заліг на дно. Захарченку і Плотницькому час пакувати валізи

З квазіреспубліки "ДНР" в останні дні надходять повідомлення, про сумну долю одного з найрозкрученіших та найбоєздатніших бандформувань російсько-терористичних військ в Донецьку батальйону "Восток".

За повідомленням координатора групи "Інформаційний спротив" Дмитра Тимчука, російські спецслужбісти ФСБ почали розформування батальйону. Як зазначив Тимчук, ФСБешники уже "реквізували" четверту базу "Востоку", така ж доля найближчим часом спіткає і п’яту базу даного бандформування.

На тлі цих повідомлень нікого не дивує і той факт, що командир "Востоку" і за сумісництвом "секретар ради безпеки ДНР" Олександр Ходаковський, який зазвичай активно відсвічував у інформпросторі, зменшив свою активність. За останні пару тижнів він не з’являвся в інформпросторі, а сьогодні врешті розповів ЗМІ, що "ДНР" під протекторатом Росії і тому має приймати усе, що вирішено в Кремлі. "Москва взяла на себе гарантії за нашу територію. Відповідно, вона має право домагатися від нас виконання тих політичних кроків, які вигідні нам обом — і Росії і "ДНР", — розповідає ватажок "Востоку". Тобто, якщо в Москві кажуть про "вибори за українським законом", треба не плакатися і кричати, що "нас зливають", а виконувати наказ.

Все це відбувається на тлі "паризьких домовленостей" щодо виборів на окупованому Донбасі за українським законодавством, перенесення фейкових виборів на невизначений термін та продовження тиші на фронті. Все це цілком можна вважати початком процесу "керованої реінтеграції" терористичних республік в склад України. А в цьому процесі люди на кшталт Ходаковського стають непотрібними, більше того — вони навіть заважають. Це не може не розуміти і сам Ходаковський і його ахметівсько-кремлівські куратори. Отже, ватажок "Востоку" або з власної ініціативи вирішив лягти на дно, або ж послухався мудрих порад старших товаришів. Швидше за все через якийсь час бойовик винирне десь у спокійному Підмосков’ї, де доживатиме вік на "віджате" на війні.

Звісно, наразі не можна бути до кінця впевненим, що "реінтеграція" буде невідворотною і послідовною, адже Путіну важливо реінтегрувати Донбас в Україну на власних умовах, але останні події цілком можна вважати спробою реалізації такого сценарію, нехай і як одного з можливих.

І тут, варто було б добре замислитися про своє майбутнє не лише Ходаковському, а й самим вождям квазіреспублік Захарченку і Плотницькому. Бо, якщо "реінтеграція" триватиме й далі, то і Путіну, і донбаським псевдоелітам буде вочевидь зручніше мати на чолі реінтегрованих республік з "особливим статусом" не менш лояльних, але менш засвічених під час війни людей. Аж ніяк не виключено, що майбутня еліта "особливостатусного" Донбасу має влитися в старий-добрий контрольований кремлем український політпроект Партію регіонів. Звісно уже під іншою назвою, бажано дуже миролюбною. Не дарма зараз в Опоблоці розмірковують над "миротворчим" ребрендингом.

Власне, подібні зародки на Донбасі уже є. Так, в Донецьку ще з 2005 року існує така собі громадська організація "Донецька республіка", яка станом на сьогодні підпорядкована Захарченку і є по факту "правонаступницею ПР", тобто політичною організацією, що має монополію на владу (звісно формальну, адже реальна влада в руках російських військових) на окупованій території Донецької області. Аналогічна організація — "Мир Луганщине" створена і в "ЛНР".

Отже, цілком імовірно, що Захарченко і Плотницький так само скоро муситимуть відійти від справ, натомість їхні партії висунуть нових лідерів таких же слухняних до порад Москви, але не засвічених у військових діях. З перспективою, що нові партії з новими лідерами "реінтегруються" в українське політичне життя шляхом злиття з старою російською "п’ятою колоною" у вигляді Опоблоку, який тим часом називатиметься якось на кшталт "За мир та розвиток". Не варто нагадувати, що після такої ін’єкції у екс-регіоналів не буде і без того невеликих можливостей для маневру, а Москва отримає беззаперечно слухняну "п’яту колону".

Залишається одне питання — що може Україна протиставити цим маневрам, керованим з Москви і виконуваними Ахметовим та Єфремовим? Загалом, цілком можна було б сплутати карти, якщо б Єфремов нарешті отримав реальний тюремний термін. Якщо б справи проти Королевської та Бакуліна теж зрушилися з місця. Якщо б, нарешті, слідчі потурбували Ріната Леонідовича чи хоча би Бориса Колесникова. Зрештою, якщо б усі ці "якщо б" були виконані півтора роки тому, то "ЛНР" та "ДНР" взагалі б не виникли. Утім, поки що, схоже, влада готується наступити на ті самі граблі.


Оставить комментарий